Полювання на Україні: Закон

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про мисливське господарство та полювання

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, використання та відтворення тваринного світу.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Терміни та їх визначення

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

біотехнічні заходи – комплекс різноманітних господарських робіт, спрямованих на поліпшення умов існування, розмноження та збільшення чисельності мисливських тварин;
державний мисливський фонд – мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, а також утримуються в напіввільних умовах або у неволі в межах угідь державних мисливських господарств;
користувачі мисливських угідь – спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь;
мисливство – вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь;
мисливське господарство як галузь – сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського спорту і мисливського собаківництва;
мисливське собаківництво – діяльність, пов’язана з розведенням, вирощуванням, утриманням, обліком, підготовкою до полювання та використанням для потреб мисливців собак мисливських порід;
мисливські тварини – дикі звірі та птахи, що можуть бути об’єктами полювання;
мисливські трофеї – відповідним чином оброблені частини мисливських тварин (шкури, роги, черепи, ікла тощо), добуті шляхом полювання, які використовуються у наукових, естетичних, культурних та освітніх цілях;
мисливські угіддя – ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства;
норма відстрілу – встановлена кількість мисливських тварин, дозволена для добування одним мисливцем за визначений строк полювання;
полювання – дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах;
продукція полювання – добуті шляхом полювання туші мисливських тварин, їх частини (м’ясо, субпродукти, шкури, роги, черепи, ікла тощо), а також відловлені живі мисливські тварини;
пропускна спроможність мисливських угідь – максимально можлива кількість мисливців, які можуть полювати в один день на певній площі мисливських угідь (з урахуванням чисельності мисливських тварин і необхідності додержання вимог техніки безпеки);
упорядкування мисливських угідь – науково обгрунтована оцінка та інвентаризація типів мисливських угідь, видового, кількісного та якісного складу мисливських тварин певного господарства або окремого регіону, розроблення (з урахуванням природних та економічних умов) режиму ведення мисливського господарства з визначенням заходів щодо охорони, раціонального використання, відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану угідь;
утримання мисливських тварин у напіввільних умовах – утримання набутих в установленому порядку мисливських тварин у штучно створених умовах, в яких вони живляться переважно природними кормами, але не мають можливості вільно переміщуватися за межі штучно ізольованої ділянки мисливського угіддя;
утримання мисливських тварин у неволі – утримання мисливських тварин у відповідних спорудах, де вони не мають можливості живитися природними кормами та самостійно виходити за межі таких споруд.

Стаття 2. Мисливські тварини як природний ресурс загальнодержавного значення

Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі абоутримуються у напіввільних умовах, належать до природних ресурсівзагальнодержавного значення.

Стаття 3. Право власності на мисливських тварин та правокористування цими тваринами

Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі вмежах території України, є об’єктом права власності Українськогонароду.

Від імені Українського народу права власника мисливськихтварин здійснюють органи державної влади та органи місцевогосамоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Органи державної влади здійснюють права власника щодо всіхмисливських тварин, за винятком тих, які в порядку, установленомуцим Законом та іншими актами законодавства, передані докомунальної власності чи приватної власності юридичних і фізичнихосіб.

Користування мисливськими тваринами може здійснюватися злученням або без вилучення їх з природного середовища чи штучноворених напіввільних умов.

У приватній власності юридичних і фізичних осіб можутьребувати окремі мисливські тварини, вилучені з природногоредовища в установленому законодавством порядку, розведені вволі або набуті іншим шляхом, не забороненим законодавством.

З метою безпеки населення, а також в інтересах охорониаринного світу право приватної власності на окремих мисливськихарин може бути обмежено законом.

Розділ II

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПОЛЮВАННЯ

Стаття 4. Державне регулювання у галузі мисливського господарства та полювання

Державне регулювання у галузі мисливського господарства талювання здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрівтономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації,еціально уповноважений центральний орган виконавчої влади улузі охорони навколишнього природного середовища, спеціальноовноважений центральний орган виконавчої влади у галузісливського господарства та полювання, інші центральні органиконавчої влади відповідно до їх повноважень, а також їх місцевігани.

Органам місцевого самоврядування цим Законом та іншимиконами України можуть бути надані окремі повноваження органівконавчої влади у сфері державного регулювання мисливськогосподарства та полювання.

Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України у галузі мисливського господарства та полювання

До повноважень Кабінету Міністрів України у галузімисливського господарства та полювання належить:

забезпечення реалізації державної політики у галузі мисливського господарства та полювання;
передача мисливських тварин, що перебувають у державній власності, у комунальну власність та приватну власність юридичних і фізичних осіб;
встановлення відповідно до цього Закону та інших актів законодавства порядку видачі дозволів на використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення;
розроблення та здійснення загальнодержавних програм мисливського господарства;
забезпечення державного регулювання та контролю у галузі охорони, використання та відтворення мисливських тварин;
затвердження порядку встановлення лімітів та видачі дозволів на використання мисливських тварин;
організація зовнішньоекономічних зв’язків і міжнародного співробітництва у галузі мисливського господарства та полювання;
вирішення інших питань у межах своїх повноважень.

Стаття 6. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання

До повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання належить:

здійснення державного регулювання і контролю у галузі мисливського господарства та полювання;
організація робіт з охорони, використання і відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану мисливських угідь;
видача дозволів на використання мисливських тварин, що перебувають у державній власності;
прийняття рішення про припинення полювання у випадках, передбачених цим Законом;
розроблення проектів лімітів та норм використання мисливських тварин, встановлення за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища строків здійснення полювання;
визначення за погодженням із центральним органом виконавчої влади з питань фінансів вартості ліцензій на добування мисливських тварин;
подання документів з питань надання у користування мисливських угідь;
підготовка проектів планів переселення мисливських тварин, організація роботи з їх штучного відтворення;
забезпечення ведення державного обліку чисельності та добування мисливських тварин;
встановлення порядку видачі паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів;
встановлення порядку видачі та видача посвідчень мисливця і щорічних контрольних карток обліку добутої дичини і порушень правил полювання;
організація роботи з упорядкування мисливських угідь, визначення їх пропускної спроможності;
організація роботи з укладення з користувачами мисливських угідь договорів про умови ведення мисливського господарства, здійснення контролю за виконанням цих договорів;
ведення моніторингу та державного кадастру мисливських тварин, що перебувають на території України;
вирішення інших питань у галузі мисливського господарства та полювання відповідно до законодавства.

Стаття 7. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі мисливського господарства та полювання

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі мисливського господарства та полювання належить:

реалізація державної політики у галузі охорони, використання і відтворення мисливських тварин;
організація і здійснення державного регулювання та контролю за охороною, використанням і відтворенням мисливських тварин, веденням моніторингу, державного кадастру та державного обліку мисливських тварин, що перебувають у межах території Автономної Республіки Крим;
розроблення республіканських програм, пов’язаних з вивченням, охороною, використанням і відтворенням мисливських тварин;
погодження питань щодо розміщення підприємств, інших об’єктів, які можуть негативно впливати на стан об’єктів тваринного світу та якість мисливських угідь;
вирішення інших питань у межах своїх повноважень.

Стаття 8. Повноваження обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у галузі мисливського господарства та полювання

До повноважень обласних, районних, Київської таСевастопольської міських державних адміністрацій у галузімисливського господарства та полювання належить:

забезпечення виконання державних та регіональних програм у галузі охорони, використання і відтворення мисливських тварин, розвитку мисливського господарства;
встановлення відповідно до законодавства обмежень щодо користування мисливськими угіддями та здійснення полювання;
забезпечення додержання вимог законодавства у галузі мисливського господарства та полювання;
взаємодія з органами місцевого самоврядування з питань мисливського господарства та полювання;
вирішення інших питань у межах своїх повноважень.

Стаття 9. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських рад у галузі мисливського господарства та полювання

До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить:

затвердження відповідних програм розвитку мисливського господарства;
вирішення в установленому порядку питань надання в користування мисливських угідь;
вирішення інших питань у межах своїх повноважень.

Стаття 10. Повноваження сільських, селищних і міських рад у галузі мисливського господарства та полювання

До повноважень сільських, селищних і міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить:

організація та здійснення заходів щодо охорони державного мисливського фонду, поліпшення середовища перебування мисливських тварин;
вирішення відповідно до цього Закону питань, що стосуються надання у користування мисливських угідь;
реалізація інших питань у межах своїх повноважень.

Стаття 11. Громадські організації мисливців

З метою задоволення своїх законних інтересів у здійсненніполювання, сприяння веденню мисливського господарства, розвиткумисливського собаківництва громадяни можуть добровільнооб’єднуватись у громадські організації мисливців.

Розділ III

ПОЛЮВАННЯ

Стаття 12. Право на полювання

Право на полювання в межах визначених для цього мисливськихугідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку,одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливськихтварин та інші документи, що засвідчують право на полювання.

Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброїдозволяється лише особам, які в установленому порядку одержалидозвіл органу внутрішніх справ на право користування цією зброєю.

До полювання прирівнюється:

перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання;
перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.

Стаття 13. Здійснення полювання іноземцями

Іноземці можуть здійснювати полювання на території Українивідповідно до цього Закону. Документи на право полювання, виданівідповідними органами інших держав, чинні на території України.

Умови організації та здійснення полювання іноземцями, розмірплати за надані послуги і добуту продукцію полювання визначаютьсявідповідними договорами, що укладаються між іноземцями абоюридичними особами, які організовують для них полювання, такористувачами мисливських угідь.

Стаття 14. Документи на право полювання

Документами на право полювання є:

посвідчення мисливця;
щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита;
дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка тощо);
відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю;
паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів з відміткою про допуск до полювання у поточному році у разі їх використання під час полювання.

Зазначені документи мисливець зобов’язаний мати під часздійснення полювання, транспортування або перенесення продукціїполювання і пред’являти їх на вимогу осіб, уповноваженихздійснювати контроль у галузі мисливського господарства таполювання.

Посвідчення мисливця та щорічна контрольна картка облікудобутої дичини і порушень правил полювання видаються спеціальноуповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузімисливського господарства та полювання або його місцевими органамиу порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір державного мита, а також порядок стягнення платежів завидачу посвідчення мисливця та щорічної контрольної картки облікудобутої дичини і порушень правил полювання встановлюються упорядку, передбаченому законодавством.

Розмір плати за видачу посвідчення мисливця та щорічноїконтрольної картки обліку добутої дичини і порушень правилполювання встановлюється спеціально уповноваженим центральниморганом виконавчої влади у галузі мисливського господарства таполювання за погодженням з центральним органом виконавчої влади зпитань фінансів.

Стаття 15. Способи полювання

Полювання може здійснюватися такими способами:

індивідуальне полювання;
колективне полювання;
колективне полювання з нагоничами (облавне полювання).

Полювання може здійснюватися з використанням:

мисливської вогнепальної зброї;
собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів (за наявності паспортів на них з допуском до полювання у поточному році);
сіток і пасток для відлову тварин живцем;
пасток для добування хутрових звірів з науковою метою та для переселення;
вишок;
пахучих неотруйних приманок.

Полювання може здійснюватися з мисливською зброєю, щоналежить іншій фізичній особі, лише в її присутності і занаявності у мисливця та власника зброї відповідних дозволів,виданих органом внутрішніх справ.

Стаття 16. Ліміти використання мисливських тварин

Полювання на парнокопитних тварин, куниць лісову та кам’яну,норку американську, тхора лісового, бобра, нутрію вільну, ондатру,бабака, білку здійснюється відповідно до лімітів, щозатверджуються на мисливський сезон спеціально уповноваженимцентральним органом виконавчої влади у галузі охоронинавколишнього природного середовища за поданням спеціальноуповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузімисливського господарства та полювання на підставі пропозиційкористувачів мисливських угідь, погоджених з місцевими органамиспеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади угалузі охорони навколишнього природного середовища в АвтономнійРеспубліці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та місцевимиорганами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчоївлади у галузі мисливського господарства та полювання.

Полювання на інших мисливських тварин регулюється нормамивідстрілу, що встановлюються на мисливський сезон спеціальноуповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузіохорони навколишнього природного середовища разом із спеціальноуповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузімисливського господарства та полювання за поданням їх органів вАвтономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Стаття 17. Дозволи на добування мисливських тварин

Добування мисливських тварин здійснюється за дозволом -ліцензією або відстрільною карткою.

За ліцензією здійснюється полювання на кабана, лань,оленів благородного та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку,бабака, бобра, нутрію вільну, ондатру, куниць лісову та кам’яну,норку американську, тхора лісового.

За відстрільною карткою здійснюється полювання на пернатудичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка талисицю.

Добування вовка дозволяється здійснювати також за наявності умисливця ліцензії або відстрільної картки на добування іншихмисливських тварин.

Ліцензії видаються мисливцям користувачем мисливських угідь,який отримує їх у спеціально уповноваженому центральному органівиконавчої влади у галузі мисливського господарства та полюванняабо визначеному ним органі.

Відстрільні картки видаються мисливцям користувачеммисливських угідь.

Ліцензії та відстрільні картки видаються мисливцям іззазначенням у них терміну та місця здійснення полювання зурахуванням лімітів добування мисливських тварин та пропускноїспроможності мисливських угідь.

Стаття 18. Вартість дозволів на добування мисливських тварин

Вартість ліцензій на добування мисливських тваринвизначається спеціально уповноваженим центральним органомвиконавчої влади у галузі мисливського господарства та полюванняза погодженням з центральним органом виконавчої влади з питаньфінансів.

Вартість відстрільних карток встановлює користувачмисливських угідь за погодженням з місцевим органом центральногооргану виконавчої влади з питань фінансів.

Стаття 19. Строки полювання

Полювання може здійснюватися у такі строки:

на норця великого, качок (крім гоголя, черні білоокої, савки, огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крохалів), лиску, курочку водяну, пастушка, куликів (крім кулика-сороки, ходуличника, шилодзьобки, кроншнепів, чайки, лежня, дерихвостів, поручайника, крем’яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйків морського, малого, великодзьобого, галстучника), голубів (крім голуба-синяка) – у серпні – грудні;
на гусок: сіру, білолобу велику, гуменника – у серпні – січні;
на куріпку сіру, кеклика, фазана, рябчика, тетерука – у жовтні – грудні;
на перепела – у серпні – жовтні;
на самця козулі – з 1 травня по грудень включно;
на самців кабана, лані, оленів благородного та плямистого, лося, муфлона – у серпні – січні;
на самок кабана, лані, оленів благородного та плямистого, козулі, лося і муфлона та на молодняк (до двох років) зазначених видів – у вересні – січні;
на білку, нутрію вільну, єнотовидного собаку, лисицю, куниць лісову і кам’яну, тхора лісового – з 15 жовтня по лютий включно;
на бобра, ондатру, норку американську – з 1 листопада по лютий включно;
на кроля дикого і зайця-русака – з 1 листопада по січень включно;
на бабака – у липні – вересні.

Полювання протягом мисливського сезону може здійснюватися в усі дні тижня.

Строки полювання (конкретна дата відкриття та закриттяполювання на той чи інший вид мисливських тварин, дні полювання)та порядок його здійснення визначаються спеціально уповноваженимцентральним органом виконавчої влади у галузі мисливськогогосподарства та полювання за погодженням із спеціальноуповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузіохорони навколишнього природного середовища, з іншимизаінтересованими центральними і місцевими органами виконавчоївлади, що доводиться до відома користувачів мисливських угідь ігромадськості.

Стаття 20. Заборони щодо здійснення полювання

З метою раціонального використання мисливських тварин,охорони диких тварин, а також середовища їх перебуваннязабороняється:

1) полювати без належного на те дозволу, а саме:

без документів, визначених статтею 14 цього Закону;
полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму;

2) полювання в заборонених для цього місцях, а саме:

на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них;
на відтворювальних ділянках;
у межах населених пунктів (сіл, селищ, міст), за винятком випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад;
в угіддях, не зазначених у дозволі;
на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей;

3) полювання у заборонений час, а саме:

у не дозволені для полювання строки на відповідні види тварин;
у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і раніше години до його сходу);

4) полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами, а саме:

клеїв, петель, підрізів, закотів, гачків, самострілів, ловчих ям;
отруйних та анестезуючих принад;
живих сліпих чи знівечених тварин як принади;
звуковідтворювальних приладів та пристроїв;
електричного обладнання для добування тварин;
штучних світлових джерел, приладів та пристроїв для підсвічування мішеней, у тому числі приладів нічного бачення;
дзеркал та інших пристроїв, що осліплюють тварин;
вибухових речовин;
з під’їзду на автомототранспорті, а також на плавучих засобах з працюючим двигуном;
літаків та вертольотів;
немисливської (у тому числі військової) вогнепальної, пневматичної та іншої стрілецької зброї, а також нарізних вкладок, напівавтоматичної або автоматичної зброї з магазинами більш як на два патрони;
руйнування жител тварин, бобрових загат, гнізд птахів;
газу та диму;
заливання нір звірів;

а також:

на тварин, які зазнають лиха (переправляються водою або по льоду, рятуються від пожежі, повені тощо);
на пернату дичину з нарізною вогнепальною зброєю;
на хутрових звірів (крім вовка) з нарізною вогнепальною зброєю калібром більш як 5,6 міліметра;
на копитних тварин з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю чи шротом;
полювання з мисливськими собаками, ловчими звірами і птахами без наявності на них паспорта з допуском до полювання;

5) транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту у дозволі на їх добування;

6) допускання собак у мисливські угіддя без нагляду;

7) полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання;

полювання на заборонених для добування тварин;

9) збирання яєць птахів, загиблих тварин або їх частин, руйнування, нищення або псування штучних гніздищ, солонців, годівниць для звірів і птахів, посівів кормових рослин, мисливських вишок, вказівних знаків, відповідних вивісок та інших атрибутів мисливського господарства.

Дії, зазначені в пунктах 1-8 цієї статті, відповідно дозаконодавства кваліфікуються як незаконне полювання. Особи, винніу незаконному полюванні, несуть відповідальність згідно іззаконами.

Розділ IV

ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА КОРИСТУВАННЯ МИСЛИВСЬКИМИ УГІДДЯМИ

Стаття 21. Ведення мисливського господарства

Ведення мисливського господарства здійснюється користувачамимисливських угідь.

Не допускається користування мисливськими тваринами таведення мисливського господарства без оформлення відповіднихдокументів у встановленому цим Законом порядку.

Умови ведення мисливського господарства визначаються удоговорі, який укладається між місцевими органами спеціальноуповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузімисливського господарства та полювання і користувачами мисливськихугідь.

Форма договору встановлюється спеціально уповноваженимцентральним органом виконавчої влади у галузі мисливськогогосподарства та полювання за погодженням із спеціальноуповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузіохорони навколишнього природного середовища.

Для потреб мисливського господарства користувачі мисливськихугідь мають право у встановленому порядку, за згодою власників абокористувачів земельних ділянок, будувати на мисливських угіддяхнеобхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормовікультури, створювати захисні насадження, проводити штучнеобводнення, здійснювати інші заходи, пов’язані з веденняммисливського господарства, які не суперечать законодавству таінтересам власників або користувачів земельних ділянок.

Відносини між власниками або користувачами земельних ділянокі користувачами мисливських угідь регулюються відповіднимидоговорами.

Стаття 22. Порядок надання у користування мисливських угідь

Мисливські угіддя для ведення мисливського господарстванадаються у користування Верховною Радою Автономної РеспублікиКрим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами заподанням місцевого органу спеціально уповноваженого центральногооргану виконавчої влади у галузі мисливського господарства таполювання, погодженим з Радою міністрів Автономної РеспублікиКрим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державнимиадміністраціями, місцевими органами спеціально уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади у галузі охоронинавколишнього природного середовища, а також власниками абокористувачами земельних ділянок.

Мисливські угіддя надаються у користування на строк не меншяк на 15 років.

Площа мисливських угідь, що надаються користувачеві, повиннастановити не менше 3 тисяч гектарів, але не більше ніж35 відсотків від загальної площі мисливських угідь АвтономноїРеспубліки Крим, області та м. Севастополя.

Переважне право на користування мисливськими угіддями мають:

власники та постійні користувачі земельних ділянок;
користувачі мисливських угідь, які продовжують строк користування цими угіддями.

Стаття 23. Припинення права користування мисливськими угіддями

Право користування мисливськими угіддями припиняється у разі:

закінчення строку користування;
добровільної відмови від користування;
припинення діяльності юридичних осіб, яким надано у користування мисливські угіддя;
систематичного невиконання обов’язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов’язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або місцевим органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі ведення мисливського господарства та полювання;
погіршення якості мисливських угідь з вини їх користувача;
в інших випадках, передбачених законодавством.

Рішення про припинення права користування мисливськимиугіддями, крім випадку закінчення строку користування, приймаютьсяза поданням місцевих органів спеціально уповноважених центральнихорганів виконавчої влади у галузі мисливського господарства таполювання або у галузі охорони навколишнього природного середовищатими самими органами, які уповноважені на надання у користуваннямисливських угідь.

Стаття 24. Плата за користування мисливськими угіддями

Користування мисливськими угіддями є платним.

Розмір та порядок внесення плати за користування мисливськимиугіддями визначаються у договорі між користувачем мисливськихугідь та власником або постійним користувачем земельних ділянок,на яких знаходяться ці угіддя.

Розмір плати за користування мисливськими угіддямивстановлюється залежно від їх місцезнаходження, природної якостіта інших факторів.

Стаття 25. Збір за використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення

За використання мисливських тварин як природного ресурсузагальнодержавного значення з користувачів мисливських угідьсправляється збір.

Збір за використання мисливських тварин як природного ресурсузагальнодержавного значення не справляється у разі:

використання тварин у цілях, передбачених статтями 32 та 33 цього Закону;
добування тварин, які не перебувають у державній власності.

Розмір збору за використання мисливських тварин як природногоресурсу загальнодержавного значення встановлюється для окремихвидів (груп видів) тварин залежно від їх поширення, чисельності,відтворювальної здатності та обсягу добування.

Порядок справляння і розміри збору за використаннямисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавногозначення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 26. Розподіл коштів від сплати збору за використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення

Кошти від сплати збору за використання мисливських тварин якприродного ресурсу загальнодержавного значення перераховуються урозмірі 50 відсотків до державного бюджету і 50 відсотків – дореспубліканського бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетівобластей, міст Києва і Севастополя.

Кошти від сплати збору за використання мисливських тварин якприродного ресурсу загальнодержавного значення, що надходять дореспубліканського бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетівобластей, міст Києва і Севастополя, розподіляються між місцевимибюджетами різних рівнів відповідно Верховною Радою АвтономноїРеспубліки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськимирадами.

Стаття 27. Охорона і відтворення мисливських тварин

З метою охорони та відтворення мисливських тварин користувачів межах своїх мисливських угідь виділяють не менш як 20 відсотківплощі угідь, на яких полювання забороняється. Порядок визначеннятериторій для цієї мети встановлюється спеціально уповноваженимцентральним органом виконавчої влади у галузі мисливськогогосподарства та полювання.

Користувачі мисливських угідь здійснюють комплексбіотехнічних та інших заходів, спрямованих на охорону тавідтворення мисливських тварин, збереження і поліпшення середовищаїх перебування.

Користувачі мисливських угідь встановлюють за погодженням змісцевими органами спеціально уповноваженого центрального органувиконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання імісцевими органами спеціально уповноваженого центрального органувиконавчої влади у галузі охорони навколишнього природногосередовища пропускну спроможність мисливських угідь.

Стаття 28. Упорядкування мисливських угідь

Користувачі мисливських угідь забезпечують упорядкуваннямисливських угідь, наданих їм у користування.

Порядок проведення упорядкування мисливських угідьвизначається спеціально уповноваженим центральним органомвиконавчої влади у галузі мисливського господарства та полюванняза погодженням із спеціально уповноваженим центральним органомвиконавчої влади у галузі охорони навколишнього природногосередовища.

Стаття 29. Єгерська служба

З метою охорони мисливських угідь користувачі угідь створюютьєгерську службу з розрахунку не менш як один єгер на 7 тисячгектарів лісових і 10 тисяч гектарів польових чи водно-болотнихмисливських угідь.

Стаття 30. Права та обов’язки користувачів мисливських угідь

Користувачі мисливських угідь мають право:

користуватися державним мисливським фондом у межах мисливських угідь;
використовувати мисливських тварин та користуватися мисливськими угіддями в установленому порядку;
розпоряджатися мисливськими тваринами, добутими або набутими в інший спосіб у законному порядку, і доходами від їх реалізації;
організовувати полювання для мисливців;
отримувати відшкодування вартості будівель, споруд та іншого нерухомого майна, яке належить їм на праві власності, у разі переходу права користування мисливськими угіддями від них до інших користувачів.

Користувачі мисливських угідь зобов’язані:

додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків добування мисливських тварин;
виконувати біотехнічні заходи, виділяти мисливські угіддя для охорони і відтворення мисливських тварин, визначати пропускну спроможність мисливських угідь та забезпечувати їх упорядкування;
раціонально використовувати державний мисливський фонд, не допускати погіршення екологічного стану мисливських угідь;
проводити первинний облік чисельності і добування мисливських тварин, вивчати їх стан та характеристики угідь і в установленому порядку подавати цю інформацію органам, які здійснюють державний облік чисельності тварин та облік їх добування, ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу;
негайно інформувати місцеві органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення випадків захворювань тварин, погіршення стану середовища їх перебування, виникнення загрози знищення та загибелі тварин, здійснювати комплексні заходи щодо профілактики і боротьби із захворюваннями;
обладнати згідно з ветеринарно-санітарними вимогами майданчики для оброблення відстріляної на полюванні дичини та забезпечити проведення представниками органів державної ветеринарної медицини ветеринарно-санітарної експертизи дичини, призначеної для використання на харчові цілі;
здійснювати охорону державного мисливського фонду, створювати єгерську службу;
додержуватися режиму охорони тварин, занесених до Червоної книги України і включених до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим та областей, у межах наданих у користування мисливських угідь;
не допускати самовільного переселення або акліматизації тварин;
не допускати до полювання мисливців у кількості, що перевищує пропускну спроможність мисливських угідь;
проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування, щорічно вкладати кошти на їх охорону і відтворення з розрахунку на 1 тисячу гектарів лісових угідь не менше шести, польових – чотирьох, водно-болотних – двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних і місцевих екологічних програм з питань охорони тваринного світу;
самостійно припиняти використання мисливських тварин у разі погіршення їх стану та умов існування, зниження відтворювальної здатності та виникнення загрози знищення тварин, негайно вживати заходів до усунення негативних факторів впливу на тварин і середовище їх перебування;
безперешкодно допускати до перевірки стану мисливських угідь, усіх об’єктів, де утримуються, перероблюються та реалізуються мисливські тварини, представників органів, що здійснюють державний контроль у галузі мисливського господарства та полювання, своєчасно виконувати їх законні вимоги.

У разі невиконання або порушення користувачем мисливськихугідь зазначених вимог спеціально уповноважений орган виконавчоївлади у галузі мисливського господарства та полювання абоспеціально уповноважений орган виконавчої влади у галузі охоронинавколишнього природного середовища можуть попередити його пронеобхідність усунення порушення у визначений термін чи заборонитивикористання державного мисливського фонду в угіддях цьогокористувача терміном до трьох років.

Користувачі мисливських угідь можуть мати й інші передбаченізаконом права та обов’язки щодо використання мисливських тварин такористування мисливськими угіддями.

Стаття 31. Гарантії і захист прав користувачів мисливських угідь

Права користувачів мисливських угідь охороняються законом.

Припинення права використання державного мисливського фондуабо права користування мисливськими угіддями може мати місце лишеу випадках, передбачених статтею 23 цього Закону.

У разі дострокового припинення права користуваннямисливськими угіддями, що сталося не з ініціативи або вини їхкористувача, йому відшкодовуються витрати на проведені протягомостанніх трьох років комплексні заходи, спрямовані на охорону івідтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин, поліпшеннясередовища перебування тварин, а також повна вартість робіт зостаннього упорядкування цих угідь. Зазначені витративідшкодовуються за рахунок нового користувача цих угідь абооргану, який прийняв таке рішення.

Порушені права користувачів мисливських угідь підлягаютьпоновленню.

Поновлення порушених прав користувачів мисливських угідьпровадиться радами, місцевими державними адміністраціямивідповідно до їх повноважень, судом або третейським судом.

Стаття 32. Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи

Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливськихтварин для ветеринарно-санітарної експертизи проводяться незалежновід строків мисливського сезону працівниками, уповноваженимиздійснювати охорону мисливських угідь, за дозволом спеціальноуповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузімисливського господарства та полювання, а в межах територій таоб’єктів природно-заповідного фонду – за дозволом місцевого органуспеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади угалузі охорони навколишнього природного середовища, за письмовоюзаявою користувача мисливських угідь.

Відстріл мисливських тварин у встановлених ветеринарноюслужбою вогнищах сказу та інших небезпечних захворюваньздійснюється відповідно до законодавства про ветеринарну медицину.

Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливськихтварин для ветеринарно-санітарної експертизи здійснюютьсявідповідно до лімітів їх добування.

Тварини, добуті протягом мисливського сезону, вважаютьсядобутими в межах ліміту цього мисливського сезону, а тварини,добуті в міжсезоння, – у межах ліміту наступного мисливськогосезону.

Стаття 33. Відстріл та відлов хижих та шкідливих тварин, добування мисливських тварин для наукових цілей, переселення в нові місця перебування

Відстріл та відлов вовків, бродячих собак і котів, сірихворон, сорок, граків здійснюються мисливцями за дозволомкористувача мисливських угідь під час полювання на інші видимисливських тварин.

Відстріл та відлов перелічених тварин, а також вовка і лисиціне в мисливський сезон або в заборонених для полювання місцяхздійснюються мисливцями за дозволом місцевого органу спеціальноуповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузімисливського господарства та полювання, а в межах територій таоб’єктів природно-заповідного фонду – за дозволом місцевого органуспеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади угалузі охорони навколишнього природного середовища, за письмовоюзаявою користувача мисливських угідь.

Місцеві органи спеціально уповноваженого центрального органувиконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання ікористувачі мисливських угідь можуть безоплатно забезпечуватимисливців, які добувають зазначених тварин, набоями та іншимнеобхідним спорядженням, установлювати для них відповіднівинагороди (пільги).

Добування вовків, лисиць, бродячих собак і котів, сірихворон, сорок, граків і сойок належить до службових обов’язківпрацівників, уповноважених здійснювати охорону мисливських угідь.

Добування лисиць і єнотовидних собак протягом року в місцяхінтенсивного розведення дрібної дичини здійснюється працівниками,уповноваженими на охорону мисливських угідь, за дозволом місцевогооргану спеціально уповноваженого центрального органу виконавчоївлади у галузі мисливського господарства та полювання, а в межахтериторій та об’єктів природно-заповідного фонду – за дозволоммісцевого органу спеціально уповноваженого центрального органувиконавчої влади у галузі охорони навколишнього природногосередовища, за письмовою заявою користувача мисливських угідь.

Добування мисливських тварин для наукових цілей, переселенняв нові місця перебування, а також збирання пташиних яєцьздійснюються за дозволами спеціально уповноваженого центральногооргану виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природногосередовища, які видаються у встановленому ним порядку.

Стаття 34. Підготовка та використання на полюванні собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів

Натаскування, наганяння, вимуштрування, польові випробуванняі змагання мисливських собак проводяться на окремих ділянках,виділених для цієї мети користувачем мисливських угідь, у строки,що встановлюються спеціально уповноваженим центральним органомвиконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання.

Виявлені в мисливських угіддях без нагляду породисті собакивідловлюються, про що письмово повідомляються районні та обласніорганізації, які провадять реєстрацію відповідних порід собак.Безпородні собаки можуть бути відстріляні.

Відловлені собаки залишаються у користувача мисливськихугідь, де вони були відловлені, або в особи, яка їх відловила таутримує. Власники собак зобов’язані відшкодовувати витрати натимчасове утримання собак.

Власники собак, які допустили їх у мисливські угіддя безнагляду, несуть відповідальність як порушники правил полювання івідшкодовують користувачу мисливських угідь заподіяні при цьомузбитки.

На собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів, яківикористовуються для польових випробувань або полювання, власникповинен мати паспорт з відміткою про допуск до полювання впоточному році.

Форма паспорта, порядок його видачі, а також порядок веденняплемінних книжок мисливських собак визначаються органами, якимнадано це право згідно з чинним законодавством.

На ловчих звірів і птахів паспорти видаються лише на підставіоформлених у встановленому порядку документів, що засвідчуютьзаконність набуття цих тварин.

Стаття 35. Продукція полювання, мисливські трофеї

Перната дичина та хутрові звірі, а також субпродукти копитнихтварин, добутих мисливцем під час полювання в установленому цимЗаконом порядку, є власністю мисливця.

Шкури, м’ясо, роги та ікла копитних тварин, добутих у процесіполювання, а також відловлені живі тварини здаються користувачевімисливських угідь. Учасники полювання мають переважне право напридбання цієї продукції.

При цьому м’ясо копитних тварин може реалізовуватисяучасникам полювання із знижкою до 30 відсотків (частка мисливця).

Підлягають обов’язковій здачі користувачеві мисливських угідьзібрані скинуті роги лані, оленя, козулі, лося, загиблі твариниабо їх частини, а також відловлені хворі чи травмовані живітварини.

Користувач мисливських угідь з дозволу органів державноїветеринарної медицини має право самостійно реалізовувати зазначенупродукцію полювання (у тому числі мисливські трофеї) абоздійснювати її переробку за наявності документів, що засвідчуютьзаконність її набуття, у порядку, встановленому законодавством.

Продукція полювання (у тому числі мисливські трофеї), яказнаходиться у юридичних і фізичних осіб без документів, щозасвідчують законність її набуття, або продукція, добута зпорушенням правил полювання, вважається незаконно добутою.

Мисливські трофеї, одержані від добутих копитних тварин,підлягають обов’язковій реєстрації у користувача мисливських угідьз оформленням відповідного трофейного листа із зазначенням у ньомумісця, часу їх добування, оцінки трофейної якості.

Порядок реєстрації мисливських трофеїв, форма та порядоквидачі трофейних листів визначаються спеціально уповноваженимцентральним органом виконавчої влади у галузі мисливськогогосподарства та полювання за погодженням із спеціальноуповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузіохорони навколишнього природного середовища.

Стаття 36. Надходження коштів від ведення мисливського господарства

Кошти від реалізації мисливцям ліцензій та відстрільнихкарток на добування мисливських тварин, продукції полювання (утому числі живих мисливських тварин), надання послуг, іншінадходження від ведення мисливського господарства зараховуються нарахунки користувачів мисливських угідь.

Користувачі мисливських угідь одержують від спеціальноуповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузімисливського господарства та полювання або визначеного ним органуліцензії на добування кабана, лані, оленів благородного таплямистого, козулі, лося, муфлона, білки, бабака, бобра, нутріївільної, ондатри, куниць лісової та кам’яної, норки американської,тхора лісового за плату, розмір якої визначається за погодженням зцентральним органом виконавчої влади з питань фінансів.

Кошти від реалізації користувачам мисливських угідь ліцензій,а також за видачу посвідчень мисливця та щорічних контрольнихкарток обліку добутої дичини і порушень правил полюваннязараховуються на рахунок спеціально уповноваженого центральногооргану виконавчої влади у галузі мисливського господарства таполювання і використовуються на охорону та відтворення державногомисливського фонду. Зазначені кошти включаються до кошторисудоходів і видатків спеціально уповноваженого центрального органувиконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання,і на цю суму зменшується обсяг його фінансування за рахунокДержавного бюджету України.

Розділ V

КОНТРОЛЬ ЗА ПОЛЮВАННЯМ ТА ВЕДЕННЯМ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Стаття 37. Державний контроль у галузі мисливського господарства та полювання

Державний контроль у галузі мисливського господарства таполювання здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціальноуповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузімисливського господарства та полювання, спеціально уповноваженимцентральним органом виконавчої влади у галузі охоронинавколишнього природного середовища, їх місцевими органами,місцевими державними адміністраціями, іншими державними органамивідповідно до законодавства.

Стаття 38. Громадський контроль за полюванням

Громадський контроль за полюванням здійснюється громадськимиінспекторами охорони навколишнього природного середовища тагромадськими мисливськими інспекторами.

Повноваження громадських інспекторів охорони навколишньогоприродного середовища визначаються положенням, яке затверджуєтьсяспеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади угалузі охорони навколишнього природного середовища відповідно дозакону.

Повноваження громадських мисливських інспекторів визначаютьсяположенням, яке затверджується спеціально уповноваженимцентральним органом виконавчої влади у галузі мисливськогогосподарства та полювання відповідно до закону.

Стаття 39. Права працівників, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання

давати обов’язкові до виконання вказівки (приписи) про усунення порушень вимог цього Закону;
перевіряти документи на право полювання та добування мисливських тварин в інших цілях, зупиняти транспортні (плавучі) засоби та проводити їх огляд та огляд речей, знарядь полювання, добутої продукції та інших предметів;
доставляти осіб, які порушують вимоги цього Закону, до органів внутрішніх справ, органів місцевого самоврядування;
вилучати в осіб, які порушують правила полювання, знаряддя добування тварин, транспортні (плавучі) засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям порушень, незаконно добутих тварин та іншу продукцію полювання, а також відповідні документи;
проводити фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку як додаткові заходи для запобігання та розкриття порушень правил полювання та інших вимог, установлених цим Законом;
складати протоколи про порушення правил полювання, інших встановлених цим Законом вимог;
вільно відвідувати підприємства, установи та організації, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку мисливських тварин, території та об’єкти природно-заповідного фонду з метою здійснення нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону тваринного світу, ведення мисливського господарства та здійснення полювання;
зупиняти чи припиняти полювання та іншу діяльність, що провадиться з порушеннями вимог, установлених цим Законом;
визначати розмір збитків, завданих мисливському господарству, за затвердженими таксами та методиками;
використовувати під час виконання службових обов’язків попутний транспорт і засоби зв’язку, що належать користувачу мисливських угідь;
анулювати видані ними дозволи на полювання та добування мисливських тварин в інших цілях, а також на переселення, акліматизацію та утримання в неволі чи напіввільних умовах цих тварин;
викликати посадових осіб, громадян України та іноземців для усних або письмових пояснень у зв’язку з порушенням ними вимог цього Закону;
перевіряти й безоплатно одержувати від юридичних і фізичних осіб документи з ведення мисливського господарства, мисливського собаківництва, добування, зберігання, утримання, перероблення і реалізації мисливських тварин та продукції полювання;
розглядати в установленому законодавством порядку справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з добуванням мисливських тварин, порушенням вимог щодо ведення мисливського господарства, у тому числі користування мисливськими угіддями, і накладати адміністративні стягнення;
на стимулювання та матеріально-технічне забезпечення діяльності в установленому законодавством порядку;
виконувати інші дії відповідно до законодавства про охорону навколишнього природного середовища і про тваринний світ.

Права, визначені в пунктах 2-6 цієї статті, поширюються також на єгерів та посадових осіб користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду. Права,визначені в пунктах 2, 3, 5, 6 цієї статті, поширюються також нагромадських інспекторів охорони навколишнього природногосередовища та громадських мисливських інспекторів. Права,визначені в пунктах 2-6, 14 цієї статті, поширюються також надержавних районних мисливствознавців, головних лісничих, лісничих,головних мисливствознавців та мисливствознавців держлісгоспів,інших державних лісогосподарських підприємств, а також державнихлісомисливських та державних мисливських господарств.

Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органувиконавчої влади у галузі охорони навколишнього природногосередовища, спеціально уповноваженого центрального органувиконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання,їх органів на місцях, посадові особи користувачів мисливськихугідь, уповноважені на охорону державного мисливського фонду підчас виконання службових обов’язків, а також громадські інспекториохорони навколишнього природного середовища та громадськімисливські інспектори під час проведення рейдів, пов’язаних зохороною державного мисливського фонду, можуть перебувати умисливських угіддях із зброєю (відомчою чи власною) незалежно відстроків полювання за наявності у них посвідчення особи і дозволуорганів внутрішніх справ на користування цією зброєю.

Стаття 40. Правовий та соціальний захист працівників, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання

Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органувиконавчої влади у галузі охорони навколишнього природногосередовища, спеціально уповноваженого центрального органувиконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання,їх органів на місцях підлягають обов’язковому державномуособистому страхуванню за рахунок коштів державного бюджету навипадок загибелі на суму десятирічної заробітної плати заостанньою посадою, яку вони займали, а в разі поранення, контузії,травми або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися узв’язку з виконанням посадових обов’язків, – на суму відшестимісячної до п’ятирічної заробітної плати за останньою посадоюзалежно від ступеня втрати працездатності.

У разі загибелі посадової особи спеціально уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади у галузі охоронинавколишнього природного середовища, спеціально уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади у галузі мисливськогогосподарства та полювання, їх органів на місцях, посадової особикористувача мисливських угідь, уповноваженої на охорону державногомисливського фонду, у зв’язку з виконанням посадових обов’язків,сім’ї загиблого або його утриманцям виплачується одноразовадопомога у розмірі десятирічної заробітної плати загиблого заостанньою посадою, яку він займав, за рахунок державного бюджету знаступним стягненням цієї суми з винних осіб.

У разі нанесення посадовій особі тілесних ушкоджень у зв’язкуз виконанням нею посадових обов’язків, що перешкоджають надалізайматися професійною діяльністю, їй виплачується одноразовадопомога в розмірі п’ятирічної заробітної плати за останньоюпосадою, яку вона займала, за рахунок державного бюджету знаступним стягненням цієї суми з винних осіб і в установленомупорядку призначається пенсія по інвалідності.

У разі нанесення посадовій особі тілесних ушкоджень у зв’язкуз виконанням нею посадових обов’язків, що не перешкоджають надалізайматися професійною діяльністю, їй виплачується одноразовадопомога в розмірі однорічної заробітної плати за рахунокдержавного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.

Шкода, заподіяна майну посадової особи або членам її сім’ї узв’язку з виконанням нею посадових обов’язків, відшкодовується вповному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з наступнимстягненням цієї суми з винних осіб.

Річна заробітна плата посадової особи, що береться длянарахування одноразової допомоги, включає всі види грошовихвиплат, які отримала посадова особа за час роботи за останньоюпосадою за рік, що передував року загибелі або ушкодженняздоров’я.

Стаття 41. Стимулювання осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання

Стимулювання осіб, уповноважених здійснювати контроль угалузі мисливського господарства та полювання, проводитьсявідповідно до законів України \”Про охорону навколишньогоприродного середовища\” і \”Про тваринний світ\”.

Особам, які виявили і вилучили незаконно добуту продукціюполювання, може бути видано як винагороду безоплатно до 50відсотків м’яса копитних тварин, а також пернату дичину, кролівдиких, зайців-русаків та м’ясо інших їстівних хутрових звірів.

Розділ VI

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У ГАЛУЗІ ПОЛЮВАННЯ ТА ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Стаття 42. Відповідальність за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання

Порушення законодавства у галузі мисливського господарства таполювання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну,цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно іззаконами України.

Відповідальність за порушення законодавства у галузімисливського господарства та полювання несуть особи, винні у:

порушенні права державної власності на мисливських тварин;
порушенні правил полювання та здійснення інших видів використання мисливських тварин;
перевищенні лімітів та норм спеціального використання мисливських тварин;
порушенні вимог щодо користування мисливськими угіддями, погіршенні їх стану;
використанні мисливських угідь не за призначенням;
порушенні вимог щодо охорони середовища перебування мисливських тварин;
порушенні правил утримання мисливських тварин у неволі або в напіввільних умовах;
виготовленні, збуті та застосуванні заборонених знарядь добування тварин;
збуті незаконно добутої продукції полювання;
самовільному або з порушенням установленого порядку переселенні, акліматизації та схрещуванні мисливських тварин;
неподанні в установленому порядку або приховуванні, спотворенні інформації про стан, чисельність та обсяги добування мисливських тварин;
невжитті заходів щодо запобігання загибелі мисливських тварин, погіршенню середовища їх перебування;
порушенні порядку придбання чи реалізації, незаконному пересиланні, ввезенні в Україну та вивезенні за її межі мисливських тварин та іншої продукції полювання, включаючи мисливські трофеї.

Законами України може бути встановлена відповідальність і заінші порушення законодавства у галузі мисливського господарства таполювання.

Притягнення порушників до відповідальності не звільняє їх відобов’язку відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушеннязаконодавства у галузі мисливського господарства та полювання.

Незаконно добуті мисливські тварини чи виготовлена з нихпродукція, а також знаряддя правопорушень підлягають конфіскації вустановленому законодавством порядку.

У разі вилучення незаконно добутих або набутих в інший спосібживих мисливських тварин повинні бути вжиті заходи до їхзбереження і, якщо можливо, повернення у природне середовище.

Стаття 43. Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання

Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушеннязаконодавства у галузі мисливського господарства та полювання,здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно дозаконодавства за затвердженими в установленому порядку таксами.

Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданихунаслідок порушення законодавства в галузі мисливськогогосподарства та полювання, затверджуються спеціально уповноваженимцентральним органом виконавчої влади у галузі охоронинавколишнього природного середовища і спеціально уповноваженимцентральним органом виконавчої влади в галузі мисливськогогосподарства та полювання за погодженням з центральним органомвиконавчої влади з питань фінансів.

У разі неможливості вилучення незаконно добутої продукціїполювання (якщо вона використана порушником в особистих цілях абоз його вини стала непридатною для використання) порушниквідшкодовує її вартість, яка обчислюється виходячи з ринкових цінна м’ясо, шкіряну, хутрову та іншу сировину вищого сорту, що діютьна час відшкодування, у таких розмірах (не менш як):

зубр: м’ясо – 300 кілограмів, шкура – 50 кілограмів;
лось: м’ясо – 130 кілограмів, шкура – 30 кілограмів;
олень благородний: м’ясо – 80 кілограмів, шкура – 20 кілограмів;
олень плямистий: м’ясо – 50 кілограмів, шкура – 15 кілограмів;
кабан: м’ясо – 60 кілограмів, шкура – 10 кілограмів;
лань: м’ясо – 40 кілограмів, шкура – 5 кілограмів;
козуля, муфлон: м’ясо – 15 кілограмів, шкура – 3 кілограми;
ведмідь: м’ясо – 100 кілограмів, шкура – 250 квадратних дециметрів;
бобер: м’ясо – 5 кілограмів;
заєць-русак, бабак, нутрія вільна: м’ясо – 3 кілограми;
лебідь, дрофа: м’ясо – 5 кілограмів;
глухар, гуси: м’ясо – 3 кілограми;
тетерук, фазан, кріль дикий: м’ясо – 1 кілограм;
качки, лиска: м’ясо – 0,5 кілограма;
інша дрібна перната дичина: м’ясо – 0,3 кілограма.

Розділ VII

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Стаття 24 цього Закону набирає чинності з 1 січня2010 року.

2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з днянабрання чинності цим Законом:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законодавчих актів України у відповідність з цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 22 лютого 2000 року
N 1478-III

...

Закон